Маніпуляції діють? Завдають шкоди чи навпаки корисні?

 

Маніпуляції стали своєрідним трендом в Україні. Сьогодні актуально навчатися управлінню іншими, змушувати інших робити так, як прагнете цього ви, опанувати світ: бачу ціль, не бачу перешкод. Чи дійсно маніпуляції можна вважати шкіливим впливом, або, інколи потрібні, якщо велика мета? Традиційно в рамках Масштабного проекту знань “Інтелектуальні дискусії” про маніпуляції розповідають фахівці з різних сфер.

Юрій Пероганич, засновник ГО «Вікімедіа Україна» і мистецького порталу «Жінка–УКРАЇНКА», генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій: “Маніпуляції — це коли маніпулятор хоче досягти своєї мети, наприклад, щось продати, свідомо чи несвідомо вводячи в оману тих, ким він маніпулює. Основний інструмент — повідомлення неправдивої або неповної інформації. Маніпуляція, як і обман, — найчастіше є гріхом, хоча інколи застосовується і для благих цілей”.

Тетяна Череп-Пероганич, поетеса, співзасновниця порталу “Жінка-Українка”: “Я дозволяла старшому сину (в дитячому віці) свідомо маніпулювати собою, адже виховувала його одна. Коли приходила додому з роботи, він кидався мені на шию, розповідав як скучив, як любить, і між всім цим просив машинку, пістолет, лото – буквально все, що бачив напередодні в дитячому магазині. Наступного дня мрії хлопчика збувалися. Така собі мама–фея… Добре, що це не стало для сина поганою звичкою. Адже буває, що такі речі призводять до того, що й у дорослому віці діти, маніпулюючи батьками, використовують батьківську любов для втілення в життя своїх забаганок, при цьому навіть не пробують щось власноруч зробити. І ще, на завершення, життя мене постійно чомусь вчить, але не завжди хочеться до його уроків прислуховуватися. Я знову дозволяю вже молодшому сину свідомо маніпулювати собою …”

Світлана Дідух-Романенко, поетеса: “В маніпуляціях є щось від військових дій. Варто тобі піддатися один раз, відступити хоч на сантиметр — і все, готуйся до постійних атак. Однак вміння маніпулювати непомітно для того, ким ти маніпулюєш, — тонкий талант, якого б не зайве мати у цьому житті. Особливо в особистих стосунках. Наприклад, є такі чоловіки, які критично наполягають на власній самостійності. А дивишся, знаходиться жінка, яка так вміє підійти, що цей «незалежний» геть забуває про всі свої попередні заяви. Ось я «за» такі маніпуляції”.

Тарас Фролов, редактор, журналіст: “Причина маніпуляції (процесу прихованого переконання) – неможливість переконати у власних поглядах у відкритій формі. Найчастіше до маніпуляцій вдаються близькі та родичі – в особистих стосунках маніпуляції найдієвіші. Не виключаю існування маніпуляцій суспільною думкою, втім маю великі сумніви у їх результативності”.

Тетяна Урбанська, журналіст: “З 2014 року Україна постійно зіштовхується з потужними маніпулятивними атаками. Маніпуляції російських засобів масової інформації спрямовані на три аудиторії. Власне, російську, якій необхідно показати ворога (зокрема, скажімо так, російськомовних громадян України, які воліють черпати інформацію з російських ЗМІ). Про правдивість інформації, у даному випадку, не йдеться. Суспільство насичується емоціями і не задається питанням правдивості інформації. В українській аудиторії за допомогою маніпуляцій зароджується сумнів у правильності євроінтеграційного вибору України, закладається фундамент для невдоволення українською владою і, як наслідок, формуються нові протестні настрої. Для іноземної аудиторії використовуються маніпуляції з експертними думками, у тому числі, за рахунок вирваного контексту, а також активізуються стереотипи, сформовані раніше: мовляв, українці і росіяни – єдиний народ, про хунту, фашистів, і інше”.

Валентин Лученко, консультант з управління, психолог, письменник: “Основна причини маніпуляцій – слабкість. Маніпулюють слабші люди: діти, жінки, хитрі, але малосильні чоловіки. Більшість популярних психологічних книжечок навчають різного роду маніпуляціям. Найвідоміша на теренах колишнього СССР книга про маніпуляції Дейла Карнегі “Мистецтво подобатися людям”. Книга Шострома “Маніпуляції або Анти-Карнегі” майже невідома серед широкої публіки. Маніпуляціям, як і брехнею можна досягти лише короткочасних результатів, але стратегічно то все програшні стратегії. Як кажуть: “Брехнею весь світ пройдеш, але назад не повернешся”.

Анна Заклецька, психолог: “Будь-яка дія є нормальною, коли, по-перше, усвідомлена, по-друге, в міру, а по-третє, якщо вона не викликає внутрішнього дисонансу. У тому числі і маніпуляції. Звичайно, йдеться про здорових людей у сенсі прийнятних суспільно морально-етичних норм, що передбачають захищеність життя та здоров’я людини”.

Катерина Ясько, психолог, едуколог: “І схильність маніпулювати, і схильність бути жертвою маніпуляції глибоко пов’язана з рівнем розвитку емоційного інтелекту людини.
Емоційний інтелект (EQ) — це здібність правильно тлумачити емоції, які відчуваєш сам та ті, хто тебе оточує, а також вміння ними керувати.
EQ включає в себе:
розуміння природи емоцій (як еволюційного механізму);
розуміння власних емоцій та емоцій інших людей;
управління емоціями (саморегуляція в поведінці та коректна, ненасильницька комунікація з іншими).
EQ, на відміну від IQ, має прямий вплив на моральний розвиток людини, пов’язаний з повагою честі, гідності і ставлення до іншої людини згідно загальноприйнятого в християнській моралі принципу “полюби ближнього свого як самого себе”.
Тому імунітет до того, щоб не стати жертвою маніпуляції, а також щоб не вдаватися до маніпуляцій, формується шляхом розвитку емоційного інтелекту.
Один з найкращих посібників/методів з розвитку EQ в дітях та дорослих – це метод ненасильницького спілкування Маршалла Розенберга (книга “Язык жизни. Ненасильственное общение”)”.

Олег Ущенко, режисер: “Як інструмент, маніпуляція така стародавня, що мала би вже не працювати. Але спрацьовує. Спрацьовує там, де люди хочуть,щоби ними маніпулювати, бо так легше жити. бо тоді будь-яку свою чи колективну невдачу мож на когось списати”.

Василь Микитюк, студент КНУ імені Тараса Шевченка, цікавиться нейрофізіологією: “З точки зору сучасної нейробіології процес прийняття людиною рішень відбувається у великій мірі підсвідомо. Тільки іноді ми залучаємо свою свідомість для раціональної оцінки ситуації. Підсвідомість грунтується на мотиваціях людини, для яких іноді важко знайти раціональне пояснення. Маніпуляції, на моя думку, – це вплив на особину чи групу особин із метою посприяти прийняттю цією особиною чи групою певного рішення. Зазвичай цей вплив якраз здійснюється на підсвідомому рівні і людина насправді не розуміє, хто чи що штовхнуло її зробити саме такий вибір. В еру консюмеризму і капіталізму маніпуляції є дуже поширеним способом здобування певним суб’єктом вигоди. Маніпуляції зараз всюди: в бізнесі і політичних переговорах, в рекламі, масовій культурі тощо. Мабуть одним із найвідоміших видів маніпуляцій є гіпноз, про який ми знаємо дуже мало з наукової точки зору. Не слід вважати, що маніпуляції мають суто негативний характер. От наприклад, вчитель чи психолог теж застосовують маніпуляції, але в інтересах об’єкта маніпуляції. Щодо реклами, то ми схильні вважати, що вона є недієвою і підприємства витрачають величезні кошти в рекламну кампанію дарма. Погодьтеся, що це виглядає доволі нелогічно. Якби реклама справді була нерентабельною, то цей медійний продукт вже давно б зник із екранів телевізорів, побічних посилань на веб-сайтах та шпальт газет. “Хтось може на це ведеться, але точно не я” – думаємо ми, і самовпевнені в усвідомленні кожного свого кроку перемикаємо на інших телеканал, де транслюють рекламу прального порошка Х. Пізніше гуляючи вечірнім містом, бачимо рекламу цього ж порошка на величезному банері, при цьому звичайно навіть не приділяючи цьому достатньо уваги. Але раптом місяць потому роблячи покупки у супермаркеті, розглядаючи яскраві полиці із засобами для прання, ми вирішуємо придбати саме порошок Х, не пам’ятаючи при цьому ні телерекламу, ні білборд. Чому так стається? Тому що мозок “любить” те, що йому добре знайоме і рідне! І коли він тисячу разів бачив один і той же продукт в рекламі (при цьому усвідомлювати це необов’язково), то вважає образ цього продукту знайомим. Іншими словами в нашому мозку сформуються ціла група нервових клітин, які відповідатимуть за пам’ять про порошок Х. І цей нейронний ансамбль згодом дуже легко активується, коли виникає потреба купити пральний порошок.
Це тільки один із примітивних прикладів, як можуть діяти маніпуляції. Звичайно, що із таким впливом можна боротися, ізолювавши себе від нього, хоча це не завжди можливо. Інший спосіб – підходити свідомо до кожного рішення у своєму житті. Власне і для того у процесі еволюції виникла свідомість – для довгострокового стратегічного планування поведінки з позицій раціональності, а не реалізації миттєвих бажань підсвідомості. Тож будьмо гідні звання свідомих людей і робімо те, чого насправді хоче наш свідомий розум і раціональна воля”.

Нежура Нінель, психолог, професійний коуч ICF, автор книги-тренінгу “Як не зпалювати мости. Секретний код відносин”:
“Мене вражає і бентежить рівень маніпуляцій свідомістю дітей в наших школах, позбавлення дітей індивідуальності та самобутності, щоб було краще і легше керувати дитиною.
В деякій мірі – стосовно дисципліни – це має здоровий глузд. Але, коли моїй дитині (8 років) в щоденнику вчитель пише зауваження з трьома знаками оклику “Бігав на перерві!!!”, виникає декілька питань: Що дитина має робити на перерві? Чи знайомий вчитель з основами віковоі психологіі?
І це тільки маленький приклад надзвичайно стійкої тенденції зробити дітей слухняними механізмами, без ініціативи та власної думки.
Маніпуляції можуть набути жахливих розмірів досягти вражаючого розмаху, привести до зростання цілого покоління безініціативної, зручної для впливу та безконтрольного управління маси людей.
В нашій краіні є велика кількість прекрасних педагогів, психологів, лікарів, біологів, грамотних політиків, які можуть об’єднати свої зусилля для відкривання потенціалу кожної людини. Тільки розвинена, реалізована людина може збудувати міцну державу. Я в це щиро вірю. Але треба не тільки вірити, але й діяти!”

Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, д.м.н., професор, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України: ”Чоловік має свою мету – подолати мозок жінки, щоб вона хотіла розмножуватись тільки з ним, при цьому хоче залишити свій мозок менш доторканим, щоб він мав можливість розмножуватися з іншими жінками. Це його стратегія. У жінки інша стратегія – вона хоче переформувати мозок своєї коханої людини, щоб він хотів розмножуватися лише з нею і всі ресурси ніс до неї, до її генотипу, при тому залишити собі можливість розмножуватися з іншими чоловіками. Інколи це призводить до дивовижних результатів – вдалого переформотування мозку обох. Йому вдалося досягти своєї мети і їй вдалося, – любов на все життя”.
http://schastya.info/2015/11/viktor-dosenko-jomu-vdalosya-dosyahty-svojeji-mety-i-jij-vdalosya-lyubov-na-vse-zhyttya/

Опитувала: Ірина Новоставська
Світлина: http://finexecutive.com/
Джерело: Енциклопедія Щастяhttp://schastya.info/