Олег Чабан: “Якщо ти миєш чашку, думай про чашку!”

 

“Енциклопедія Щастя” мала можливість поспілкуватися про щастя та гармонійний життєвий шлях людини з Олегом Чабаном, завідувачем кафедри Психосоматичноі медицини та психотерапіі медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, доктором медичних наук, академіком Академії Наук Вищої Освіти України.

Ви – практикуючий психіатр, працюєте індивідуально, водночас маєте можливість спостерігати на вулицях за людьми. Чи сьогодні люди щасливі?
Так, звичайно. Щастя – це унікальний, уніфікований феномен, який виникатиме за різних ситуацій.

Навіть, коли говорять, що держава у війні, кризі, депресії, руїни, обов’язково зустрінете людей, в яких присутні елементи щастя.

Щастя – дуже індивідуальне явище, на нього не можуть поширюватися ознаки і вимоги всього суспільства. Не можна сказати “щаслива нація”, коректно – це люди менш щасливі або більш щасливі. В будь-якій нації, державі є люди щасливі і нещасні.

Але без щастя людина не може жити.

Вона рухається за принципом задоволення – від щастя до щастя. Пошук щастя рухає, мотивує, веде до створення сім’ї, народження дітей, досягнення успіху та побудови піраміди Маслоу. В піраміді існує ієрархія цінностей, де внизу знаходяться наші фізіологічні потреби: в теплі, ситим, в безпеці, – це вже щастя, хоч і біологічние, тваринне. Це приклад задоволеного кота, який лежить на батареї.

Людський мозок високосоціалізований, відрізняється від індивідуального мозку всіх вищих тварин, вимагає більшого рівня щастя. Ми рухаємось по піраміді Маслоу аж до вершини, де наше щастя в самореалізації, в творчості, в розумінні своєї належності, потребі продукувати речі, які потрібні іншим, твоїй сім’ї, тобі особисто.

Бачив в Інтернеті жартівливу пірамідку шарж на Маслоу, яка називалася “пірамідка Джона Ленона”, була наповнена на всіх рівнях тільки одним поняттям – любов.

В будь-якому суспільстві, на якій стадії воно б не перебувало, як би ми не критикували його, завжди будуть щасливі люди.

Якщо спостерігати за людьми, вони часто мучаться. Якщо спостерігати за тваринами, вони щасливі.
Тварини живуть днем під назвою “сьогодні”, ідеально завершують гештальт. У них не можливо створити модель інфаркту міокарду в природі, в експерименті – можна.

Чому? Бо вони живуть сьогоднішнім днем, сьогоднішніми відчуттями. Приміром, кіт, ситий і в теплі, не прогнозує, що буде завтра.

Він не те, що щасливий, а задоволений комфортом, розслаблений, муркоче.
Людина страждає і водночас щаслива, бо проживає не просто в сьогоднішньому дні, а в часі, якого ще немає, в моделюванні майбутнього. Щастя – складне надбання, надзвичайно психологізоване. Немає жодного єдиного визначення щастя. Існують десятки формул, аж до математичних, де різниця між потребою і задоволенням, рівні соціалізації, реалізації. Класифікацій щастя також існує дуже багато.

Для мене щастя – це робота соціального мозку, рівень взаємодії між людьми, коли ти отримуєш щось більше, ніж пряму взаємодію – психологічний бартер: я тобі щось дав і в тій же кількості отримав назад. Якщо ти віддав і отримав значно більше, – це і є елемент щастя.

Ти не просто передав знання, а за 5 років зустрів людину, яка каже: “Пам’ятаєте, професоре, ви мені читали лекцію? Я її використав, класно підійняв пацієнта, коли згадав вашу техніку”. Це елемент задоволення від самореалізації. Ти дав одне, він тобі вернув – значно більше. Взаємодія між людьми – це робота нашої амігдали, гіпокампа, прифронтальної кори, яка з нас створила соціальних істот, поєднала, дала розуміння один одного, об’єднала в щасті.
Там, де панує нещастя, самотність, більше захворювань: нейродегенеративних, хвороба Альдцгеймера. Хворіють значно частіше за людей того ж віку, але які перебували серед інших людей. Вони не те, щоб стали щасливі, ні, вони би в силу соціального мозку під’єднувалися до емоцій інших (дітей, друзів, родини), викликали резонанс роботи свого мозку. Це теж елемент щастя, хоч і нагадує великий мурашник людський, але в цьому «Ярмарку марнославства» Вільяма Мейкпіса Теккерея є розуміння поняття соціального щастя, як колективного, так і індивідуального.

Яку роль у відчутті щастя займає спілкування, проведення спільного часу?
Величезне.

Навіть, якщо хтось каже: “Я інтроверт і для мене щастя – це побути в тиші, на самоті”. Я пояснюю: “Ви народилися в суспільстві, сформували свою інтравертивність, розуміння, що вам потрібне не замикання, а чергування соціуму та самотності. Тільки завдяки руху від одного стану до іншого ви цінуєте тишу”.

Соціум – це обов’язкова комунікація, кодування і декодування звуків в мову та слова. Ми вібруємо, складаємо звуки, висловлюємося. Коли ви щось відчуваєте, з’являється смуток на обличчі, посмішка, радість, або навіть захоплення, бо ви розшифрували звуки. За словами стоятиме любов, довіра, інші значимі звуки, які передають емоційний стан іншої людини.

Найефективніша комунікація пряма – фейс ту фейс, айс ту айс, коли ми перебуваємо на інтимній відстані.

Світ став глобальним. Тесла, геніальний вчений, передбачив, коли сказав, що “вся планета людей буде пов’язана єдиним інтелектом”. Візьміть будь-який гаджет, і ви можете бути в емоційному контакті з будь-якою іншою людиною.

Планета стала щільною за спілкуванням, але щільне спілкування – творить колективний розум. Чи добре це, чи погано, зараз не можу відповісти, бо багато позитивних речей, але й чимало негативних. Негативний – Інтернет підміняє живе спілкування.

Бачив нещодавно репортаж із Голандії, що з’явився новий дорожній знак з написом “Обережно! Ідуть люди, які дивляться на свої гаджети”, а на зображенні – силуети підлітків, які йдуть, дивлячись в екран.
Недаремно, стала популярною ідея в романі “Самотність в мережі”, яку запустив популярний польський письменник Януш Леон Вишневський. Він сказав: “Мережа – це тотальна комунікація. Реалізовуй свої задоволення, аж до щастя”.

Спілкуйся з тим, з ким хочеш, отримуй позитивне підкріплення, поглажування від того, кого ти хочеш, відкинь інших, і ставай щасливим від цього.

Спілкування – це добре. Але є розуміння спілкування інтимного, довірливого, а є спілкування масове – коли рівень відвертості спадає.

Не можна себе тиражувати на мільйон. Треба стати Ісусом Христом, якого обов’язково вкінці повинні розіп’яти на хресті інформації для того, щоб з’явилася нова ідея. Носитися з тим розп’яттям і говорити: “Наша нова віра – антиінформація”.

Без спілкування щастя не створюється. Людина може ставати людиною, а гомосапіенс – розумна, тільки тоді, коли спілкується.

Людина не розповідає правду про те, що вона насправді думає, відчуває, не показує реальні реакції. І від цього нікому не краще, а гірше, бо від брехні не тільки душа страждає, але й тіло.
Алекситимія – коли люди не можуть вербалізувати свої емоції, проговорити свої відчуття, відгорожуються фразами, словесним сміттям, за якими не стоять реальні переживання. Вони витісняють свої реальні переживання, бо не зможуть з ними жити.

Тіло обов’язково скаже свою думку, хоч мовчить душа. Тіло – щире і безпосереднє, не буде терпіти: видасть понос, больовий синдром, гормональний збій, – це психосоматичні розлади.

Тому я погоджуюся, що зараз спілкування дуже багато, але я почав з того, що інтимного, близького, щирого спілкування дуже мало. Чому? Було 10 друзів, залишилось 2-3. Тому що є гаджети і ви пов’язані з усім світом.

Ми легко підміняємо одне спілкування на інше: активне на ліниве. Можна, не вийшовши зі своєї кімнати, диванчика, телевізора, спілкуватися з усім світом, створюється ілюзія наповнення.

Інколи спостерігаю за підлітками, молоддю, скільки часу вони сидять “очима в екран”, і в мене є велике бажання підійти за годину і запитати: “Минула година. Ти не відривав очей від гаджета. Розкажи мені, що за цю годину ти для себе досяг, отримав, здобув, отримав емоційно?”. Людина буде важко згадувати, де була, на які сайти заходила, і в кращому випадку – комусь написала листи. Година її життя зникла.

Підміна дуже жорстко конкурентна: швидка, яскрава, покращується. Скоро будуть не телефони, а 3D-об’єкти. Не потрібно нічого робити: надлінивий спосіб, який захоплює.

Тест. Коли ви заходите з якоюсь метою в Інтернет, запитання: “Де ви будете за півгодини?”. Я впевнений в 90 відсотків, що ви не будете на тому сайті, заради якого ви зайшли онлайн, будете де завгодно, тільки не там. Ваш мозок прямуватиме за принципом картинки, відчуттям реалізації тривоги. Тому масове спілкування, саме за допомогою речей, які знаходяться у нас в руках (комп’ютер, телефон, айфон), легко підміняє складне спілкування – очне.

Спілкування на живо – це треба кудись рухатися. Я зустрівся, але за 5 хв. вже не знаю, про що говорити, а тут так легко: змінив банер, сайт, рівень спілкування, змінюватиму, аж доки не зависну.

Інтернет швидко та ефективно вбиває будь-яку кількість часу, – і це не секрет.

Мені прийнятна італійська ідея щастя – це сповільнення життя. Я її рекомендую своїм пацієнтам. Сповільнене життя передбачає сповільнені подорожі, шоппінг, цінування того, чим ти займаєшся. Це психотерапевтична ідея, яку можна звести до однієї фрази: “Якщо ти миєш чашку, думай про чашку”.

Я рекомендую досягати рівень щастя через спілкування, з єдиним проханням: “Спробуйте експериментувати, коли ви підете в кафе зі своїм другом, коханою людиною. Ви зайшли поїсти, випити кави, побалакати. Тож, будь-ласка розмовляйте лише про те, що ви робите: про їжу, про каву, про її аромати, і не відволікайтеся більше ні на що”.

Це надзвичайно складне завдання. Миттєво Вас тягне згадати про інші речі, про інші турботи. Ця їжа, як музика, перетворюється на фон для розмови про будь-що. Хоча 1 хв. ми присвячуємо їжі: “Смачно, смачно, посолити, ні не посолити”.
Сповільнити життя – це один із варіантів бути тут і зараз, рівень складного спілкування, потребує докладання надзусиль.
Наче простий тест, але спробуйте його зробити. Якщо це у вас виходитиме, я впевнений, що ви зробите 1 крок до вашого особистого щастя.

Коли ти закордоном, тобі все подобається, бо ти повністю абстрагуєшся від звичного, щоденного середовища. Ти чуєш запах міста, помічаєш архітектуру, зауважуєш різних людей, поведінку і, коли п’єш каву, їсиш піцу, чітко відчуваєш відтінок смаку.
Але, якщо ти адаптовуєшся, затиражовуєшся весь, це зникає, ти підміняєш одне на друге.

Чи зміна локації сприяє гармонії?
Для мене немає фізичного переміщення: виїхати з ситуації тривожних новин, поліцейських, бронетранспортерів.

Щастя – це надзвичайно інтимна ситуація, свій індивідуальний острів, на який тільки твій човен запливає. Там може бути одна, дві, три людини і не більше.

Це не величезна територія землі, де живуть 1000 людей і всі ходять щасливі. Це божевілля. Людей з маніакальним розладом “всі щасливі” зібрали на одному острові або це секта. Це все ненормально, це все погано. Щастя дуже індивідуальне.
Для мене важливо не просто механічно їхати кожну суботу, неділю за свій пункт проживання. Можна залишатися щасливим вдома, якщо ти спілкуєшся з тими людьми, які тобі потрібні. Поїздки, походи в кафе, ресторани, прогулянки – це просто один із механізмів підвищення комунікації, спілкування. Важливіше – це з ким ти в цей час перебуваєш.

Який шлях людина повинна пройти у житті?
Я дотримуюсь ідеї, що в кожного свій хрест, як в біблійній ідеї.

Тільки всі забувають, що там сказано не про важку ношу у вигляді хреста, яку ніс Ісус, в муках і падаючи на коліна, а свій хрест, який може бути легкий як пір’їнка, або важкий, чугунний, непідйомний. Він твій, особистий.

В кожного закладена своя доля, своя програма. Хтось буде говорити, що ми реалізуємо генетичний код, хтось – рівень соціалізації, хтось – ми закладаємо соціальну програму у вигляді навчання.
В рамках своєї долі людина має право реалізувати себе і бути щасливою. Інше питання – ми проходимо повз щастя. Це не обов’язково можуть бути лише люди, а собака на вулиці, робота, книга, що стане настільною, не тому, що її написав Ошо чи гуру, а тому, що вона викликала у тебе резонанс, спонукає тебе до дій. Це може бути друг, якому ти допоміг, і потім він тобі дав керунок у житті, дружба йшла поруч все життя.

Життя завжди дає елемент свого щастя, але для цього треба не лише дивитися в гаджет, а й крутити головою з широко відкритими очима.

Розмовляла: Ірина Новоставська
Фото: з архіву Олега Чабана
Джерело: Енциклопедія Щастяhttp://schastya.info/