Мушля мушлю зрозуміє

Люди народжуються з вільним мисленням, з запитаннями, зі своїм сприйняттям, розумінням і знаннями. Все, що оточує дитину, наповнює, стимулює до рефлексії, дії, пізнання, до розмови з дітьми, дорослими і тваринами.

Але ж довго йти без мушлі, без хатинки, мурів для мислення не вдасться. Люди з мушлями якісно працюють над тим, щоб їх оточували лише люди в мушлях. Тому закинути мушлю чи навіть викинути на сміття не вдасться. Навпаки: та мушля буде ремонтуватися, пахнутиме нафталінами і за кожної правильної розмови накидатиметься на голову. А згодом шкіра звикне і до останнього дня цього земного життя людина віддано носитиме свою мушлю, свій хрест, свою таку застарілу версію долі і ілюзійні переконання.

Коли вільне мислення і уява, ти можеш думати про все, питати про все, експериментувати, творити вільно. Сором і вина з’являється, коли люди в мушлях починають робити зауваження вільній людині, насміхатися. Людина припиняє себе природно проявляти, ховається у мушлю, в якій складає все нові колекції масок, яких з дня на день все більше, з найтиповішими фасонами.

З людиною в мушлі класно, бо з нею можна попліткувати, покритикувати не ті фасони масок, поведінки, дій, зовнішності. Людина в мушлі завжди зчитує маску людини чи спільноти, в якій перебуває, і вдягає таку саму і стає своя.

Якщо ж людина одного дня забажає залишити мушлю вдома, то вона зіштовхнеться з проблемами нерозуміння. Адже, яке альтернативне мислення чи альтернативна уява, які теми розмов, які не вписані у функціонал базовий масок. Це тільки ненормальна людина може висловлювати іншу думку чи пропонувати інші дії.

Люди з мушлями закриті до нового програмування, нових версій, інформації, що не вписана в їх комплектації. Будь-яка інформація відмінна просто не сприймається людьми в мушлях. І вони силою всіх заженуть в мушлі, вкажуть на їх місце. Бо всі, хто не в мушлях, творять хаос і зайві.

Люди в мушлях відчувають біль, коли вони поза мушлею і коли чують інше, правду. Бо справжнє – це дуже вороже для людей в мушлях.

Люди в мушлях в мовних конструкціях використовують напрацювання: правильно, треба, так робили такі то люди, є такі то докази. Вони, він, вона це знають напевно, гарантовано. І вони в такій манері це озвучують чи описують, що складно не вникнути у суть. Це така окрема віра людей у мушлях.

Люди в мушлях мають рацію. Бо це дуже комфортно без змін жити сотню років, а той довше. Сваритися, як описано у книгах і фільмах. Робити безліч дурниць, які вже описані як невдалі варіанти, але їх треба повторити кожен невдалий варіант, бо суть людей у мушлях – програвати всі сценарії напрацьовані людством, бажано саме ті, які зводять нанівець потуги цивілізації. Жити по колу в рутині дискомфорту, болю, замість блага і щастя для кожного.

Люди в мушлях обожнюють обирати старі велосипеди, чиїсь думки, чиїсь ідеї, грати в виставах, які написані розпіареними історичними авторами. Люди в мушлях обожнюють надавати вартості саме у відтворенні прожитого давним давно і обороняють світ від проживання справжніх почуттів тут і зараз.

Люди в мушлях обирають страждання, ілюзії, імітацію життя, паніку, страх, маніпуляції, рамки.

Чи можна про щось домовитись з людиною у мушлі? Можна, але це буде на 90 відсотків ілюзія. Людина у мушлі себе не знає і тому ні собі ні іншим нічого не може гарантувати. Тобто це як стадія очікування на телефоні гарячої лінії. Хто його зна, коли.

Люди мушлі комунікують з колективним розумом і узагальненням. В людей мушлів немає конекту саме з людиною, з якою взаємодіють. Бо конект не з людиною, а зі своєю програмою.

Лише коли людина вийде з мушлі, вона зможе побачити цінність життя тут і зараз, цінність щастя, цінність людини своєю унікальністю, цінність людини без масок, цінність наповнення, творення і цінність свободи мислення, свободи вибору і нарешті почути, зрозуміти саме людину, з якою взаємодіє без вірусної програмки.

Автор: Ірина Новоставська
Джерело: Енциклопедія Щастя