Щастя від боротьби, порятунку світу і болю не таких людей

Коли життя відразу не передбачає щастя від всього, що оточує, дивує, від відкриттів, пошуків, улюблених справ, тоді людина, яка виглядає щасливою, починає сприйматися як агресор, чужий, вважається, її треба нейтралізувати.

Людину, яку позбавили право на щастя, починає його отримувати, коли бореться, рятує світ чи стає причиною болю людини або за цим болем спостерігає.

Людина, яка немає внутрішньої опори, спокою, неемоційного розуміння, сприйняття життя, не стійка, наміри розхитані, відчуває щастя від не дуже гарних ситуацій, не здатна критично аналізувати інформацію. Людина не може боротися, рятувати світ чи робити людей кращими шляхом здобування щастя через негативні стимули.

Це шкода передусім собі та іншим.
Це наростання агресії, напруги, гніву, сарказму в соціумі.
Це розростання нещасних людей на одному квадратному метрі.
Це постійні знущання над тілесністю людей і приватністю.
Це творення контенту, що виправдовує щастя через біль собі та іншим.
Це підтримання взаємодії між людьми через нещастя.
Така взаємодія нещастя створює пригоди мінімум на 100 років. Але, чи дійсно потрібні людині такі пригоди?

А якщо таки піти шляхом через створення щастя собі? Чи залишаться приводи для боротьби, порятунку світу та болю «не таких людей». Чи дійсно є «не такі люди»?

Якщо люди об’єднуватимуться з приводу творення блага для кожного, щастя, яке буде озвучуватися, без нав’язування?

Чи варто примножити внутрішнє щастя людству, що може вплинути позитивно на кожну живу істоту на землі?

Автор: Ірина Новоставська
Джерело: Енциклопедія Щастя